четвер, 27 жовтня 2011 р.

Заняття 28.10.2011

У п'ятницю 28.10.2011 заняття обласної Школи олімпійського резерву з програмування відбудеться о 15.00.
Тема заняття "Теорія графів. Алгоритм Дейкстри".

Алгоритм Дейкстри
Цей алгоритм для розв’язання задачі знаходження найкоротших маршрутів на карті був запропонований Дейкстрой (E.W. Dijkstra) у 1959 році.

Алгоритм дозволяє знайти розв’язок задачі про найкоротші шляхи у зваженому графі від визначеної вершини до всіх інших за умови, що вага ребер невід’ємна. Ідея алгоритму полягає в тому, щоб прокладати маршрути через проміжні вершини, обираючи на кожному кроці найкоротші доступні ребра графа.

Введемо позначення для детального опису алгоритму. Вершину, для якої шукаємо шляхи до всіх інших, назвемо стартовою (її номер позначимо St). Алгоритм використовує три масиви з n чисел кожний (n – кількість вершин графа). Перший масив містить мітки з двома значеннями: 0 – вершина ще не розглянута, і 1 – вершина вже розглянута. Назвемо цей масив Lbl. Другий масив містить значення найкоротших на момент перегляду відстаней від кожної вершини графа до стартової вершини. Позначимо цей масив Dist. Третій масив містить номери вершин, відвідування яких дозволяє скоротити довжину шляху від стартової вершини Vst до поточної (попередники на шляху до поточної вершини). Ім’я третього масиву – Path. Матриця відстаней D задає довжини ребер у графі; якщо між вершинами з номерами і та k прямої дуги немає, то D[і, k] містить число, умовно рівне "машинній нескінченності".

У першому наближенні вважаємо за найкоротші шляхи від стартової вершини до всіх інших прямий шлях, довжина якого зазначена у матриці відстаней. Значення цих відстаней заносимо до масиву Dist, а номер стартової вершини – до масиву Path.

Далі намагаємось скоротити відстані, обираючи шлях через інші вершини замість прямого. Вибір проміжних вершин здійснюємо "жадібним" методом. Для цього знаходимо вершину, шлях до якої на даному кроці найкоротший (найменше значення в масиві Dist), але спроби обрати її за проміжну ще не виконувалось (відповідне їй значення в масиві Lbl дорівнює 0; замінюємо його на 1). Для кожної вершини обчислюємо довжину шляху через обрану проміжну вершину. Якщо отримана відстань скорочує шлях до стартової вершини, заносимо її до відповідного елемента масиву Dist, а номер проміжної вершини – до масиву Path. Спробу скоротити відстань повторюємо, доки не розглянемо в ролі проміжних усі вершини графа.

Для відновлення номерів вершин у найкоротших шляхах використовуємо дані з масиву Path.

Порядок виконання алгоритму наступний.

1. Ініціалізація.
У циклі від 1 до n заповнюємо нулями масив Lbl.
Заповнюємо масив Path номером стартової вершини St.
Переносимо рядок з індексом St матриці D до масиву Dist.
Lbl [St] = 1; Path [St] = 0;

2. Визначення довжини шляхів.
Повторимо n – 2 рази операцію уточнення маршруту:
2.1. Знаходимо мінімальну з відстаней до неопрацьованих вершин (тобто тих j, для яких Lbl [j] = 0; j = 1, …, n). Припустимо, що мінімум знаходиться під індексом k.
2.2. Помічаємо вершину k як опрацьовану: Lbl [k] = 1;
2.3. Для всіх неопрацьованих вершин, тобто для всіх j від 1 до n, таких що Lbl [j] = 0:
Якщо Dist [j] > Dist [k] + D [j, k], то Dist [j] = Dist [k] + D [j, k]; Path [j] = k.
Умова означає, що шлях від стартової вершии Vst до поточної Vj довший, ніж шлях через проміжну вершину: від Vst до Vk плюс шлях від Vk до Vj.
Після виконання n – 2 ітерацій масив Dist міститиме остаточні довжини шляхів від стартової вершини до всіх інших.

3. Тепер треба назвати всі вершини, що входять до найкоротшого маршруту.
Шлях від стартової вершини Vst до будь-якої зазначеної Vj виводиться у зворотному напрямку наступним чином.
3.1. Z = Path[j];
3.2. Вивести Z;
3.3. Z = Path[Z]. Якщо Z = 0, то виведення маршруту завершено, в іншому разі перейти до 3.2.

Виконання алгоритму завершено.

Алгоритму в даній реалізації потрібно n – 2 разів переглянути масив Dist з n елементів, тобто алгоритм Дейкстри має квадратичну складність: O(n2).



суботу, 22 жовтня 2011 р.

Теорія графів. Основні поняття

На другому занятті обласної школи олімпійського резерву з програмування 21 жовтня були розглянуті основні поняття теорії графів та алгоритм Прима-Крускала знаходження мінімального остовного дерева.

Алгоритм Прима-Крускала
Розглянемо задачу. На території плоскої країни розташовано n міст. Потрібно з’єднати всі міста телефонним зв’язком так, щоб загальна довжина телефонних ліній була мінімальною.

Алгоритм знаходження мінімального остовного дерева використовує "жадібну" стратегію – на кожному кроці обирається й додається до дерева, що будується, ребро з найменшою вагою, яке не утворює циклів з уже обраними ребрами.

Перевірка того, що ребро не утворює циклів, може виконуватися за допомогою прийому, який називають розфарбуванням графу. Він полягає в тому, що кожній вершині графа умовно дається колір, закодований числом. Якщо ребро додається до остовного дерева, то його кінці й усі пов’язані з ними вершини остовного дерева перефарбовуються в однаковий колір. Кандидатами на додавання до остовного дерева будуть лише ті ребра графа, кінці яких пофарбовані у різні кольори.

Якщо граф має n вершин, то мінімальне остовне дерево буде складатися з n – 1 ребра, тобто виконання алгоритму завершується за n – 1 крок.

Опис основних понять теорії графів та алгоритму Прима-Крускала - тут.

неділю, 16 жовтня 2011 р.

Школа олімпійського резерву. Сезон 2011-2012

Продовжуються заняття обласної школи олімпійського резерву з програмування.

14 жовтня відбулось перше заняття в режимі он-лайн. Присутні - учні шкіл Полтави та Кременчука. Тема заняття "Визначення положення точки відносно вектора". Розглянуті задачі:

1. Опукла оболонка. Задана множина з n точок на площині, жодні три з яких не лежать на одній прямій. Відомі координати цих точок. Визначити, які з них є вершинами опуклого многокутника, у середині якого містяться усі інші точки даної множини. Вивести вершини у порядку обходу.

2. Ламана. Задана множина з n точок на площині. Відомі координати цих точок. З'єднати дані точки у такій послідовності, щоб утворилася замкнена ламана, жодні дві сторони якої не перетинаються. Вивести координати вершин у порядку з'єднання.

3. Трикутник. Задані координати вершин трикутника АВС та точки М. Визначити, чи лежить точка усередині трикутника. Вивести 1, якщо точка усередині трикутника; 0 - якщо на його межах; -1 - якщо ззовні.

Додаткові завдання:

4. Для трьох точок на одній прямій визначити, як розташована третя точка по відношенню до перших двох.

5. Розв'язати задачу 1 за умови, що деякі три точки можуть лежати на одній прямій. Передбачити, що не потрібно виводити координати точок, що лежать на сторонах опуклої оболонки.

Наступне заняття Школи олімпійського резерву - у п'ятницю 21 жовтня об 11.00. Тема заняття "Теорія графів. Алгоритм Прима-Крускала".